Словарь української мови (1924)/горобчик
| ◀ горобка | Словарь української мови Г горобчик |
горобчиха ▶ |
|
Горо́бчик, ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
| ◀ горобка | Словарь української мови Борис Грінченко Г горобчик |
горобчиха ▶ |
|
Словарь української мови — Г
горобчик
Борис Грінченко
1924
Горо́бчик, ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.