Словарь української мови (1924)/горобчиха

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горобчиха
Берлін: Українське слово, 1924

Горобчи́ха, хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а чотирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари. Мнж. 86.