Словарь української мови (1924)/горобинець
| ◀ горобина | Словарь української мови Г горобинець |
горобиний ▶ |
|
Горобинець, нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. I. 167.
| ◀ горобина | Словарь української мови Борис Грінченко Г горобинець |
горобиний ▶ |
|
Словарь української мови — Г
горобинець
Борис Грінченко
1924
Горобинець, нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. I. 167.