Словарь української мови (1924)/рогіз

by Борис Грінченко

◀ рогіжник

Словарь української мови Борис Грінченко Р рогіз

рогітра ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рогі́з, го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. I. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. I. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.