Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горобина
Берлін: Українське слово, 1924

Гороби́на, ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. I. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. I. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).