Словарь української мови (1924)/гніздюк

by Борис Грінченко

◀ гніздо

Словарь української мови Борис Грінченко Г гніздюк

гній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гніздю́к, ка́, м. 1) Запорожецъ, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!… Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.