Словарь української мови (1924)/гніздо

by Борис Грінченко

◀ гніздище

Словарь української мови Борис Грінченко Г гніздо

гніздюк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гніздо́, да́, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежитъ зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = Містище. Вх. Зн. 36. 5) ? Як у хлопця на тімени є одно „гніздо“, то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. Гнізде́чко.