Словарь української мови (1924)/гетьманщина
◀ гетьманша | Словарь української мови Г гетьманщина |
гець ▶ |
|
Гетьма́нщина, ни, ж. 1) Украйна подъ властью гетмана. То пан Хмельницький добре учинив: Полщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. АД. II. 104. 2) = Гетьманство 1. Ой тоді вже ви нас побачите ой у сій хатині, як вернеться гетьманщина в нашій Україні. Грин. III. 601.