Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гець
Берлін: Українське слово, 1924

Гець, меж. 1) = Гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже: „гець-гець, тепер ходи в танець“. Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі. Kolb. I. 65.