Словарь української мови (1924)/гетьманство

by Борис Грінченко

◀ гетьманонько

Словарь української мови Борис Грінченко Г гетьманство

гетьманський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гетьма́нство, ва, с. 1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Ном. № 996. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Шевч. 123. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли. АД. II. 121. 2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жило два брати. Рудч. Ск. II. 139.