Словарь української мови (1924)/відпросити
◀ відпродувати | Словарь української мови В відпросити |
відпроторити ▶ |
|
Відпроси́ти, ся. См. Відпрошувати, ся.
◀ відпродувати | Словарь української мови Борис Грінченко В відпросити |
відпроторити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпросити
Борис Грінченко
1924
Відпроси́ти, ся. См. Відпрошувати, ся.