Словарь української мови (1924)/відпроторити
◀ відпросити | Словарь української мови В відпроторити |
відпроторитися ▶ |
|
Відпрото́рити, рю, риш, гл. Отправить, отпровадить.
◀ відпросити | Словарь української мови Борис Грінченко В відпроторити |
відпроторитися ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпроторити
Борис Грінченко
1924
Відпрото́рити, рю, риш, гл. Отправить, отпровадить.