Словарь української мови (1924)/відпасати
| ◀ відпарювати | Словарь української мови В відпасати |
відпасатися ▶ |
|
Відпаса́ти, са́ю, єш, сов. в. відпа́сти, пасу́, се́ш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. I. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. III. 565.