Словарь української мови (1924)/відпасатися

by Борис Грінченко

◀ відпасати

Словарь української мови Борис Грінченко В відпасатися

відпасти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відпаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. відпа́стися, су́ся, се́шся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.