Словарь української мови (1924)/відвітувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відвітувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відві́тувати, тую, єш, гл. Отвѣчать. Питає: „Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець. Рудч. Ск. I. 67.