Словарь української мови (1924)/відвітний
| ◀ відвітити | Словарь української мови В відвітний |
відвітувати ▶ |
|
Відві́тний, а, е. Отвѣтный.
| ◀ відвітити | Словарь української мови Борис Грінченко В відвітний |
відвітувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відвітний
Борис Грінченко
1924
Відві́тний, а, е. Отвѣтный.