Словарь української мови (1924)/відвічальний
◀ відвітувати | Словарь української мови В відвічальний |
відвічальність ▶ |
|
Відвіча́льний, а, е. Отвѣтственный. Желех.
◀ відвітувати | Словарь української мови Борис Грінченко В відвічальний |
відвічальність ▶ |
|
Словарь української мови — В
відвічальний
Борис Грінченко
1924
Відвіча́льний, а, е. Отвѣтственный. Желех.