Словарь української мови (1924)/ворітця
| ◀ воріття | Словарь української мови В ворітця |
воріх ▶ |
|
Ворітця́, тець, мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
| ◀ воріття | Словарь української мови Борис Грінченко В ворітця |
воріх ▶ |
|
Словарь української мови — В
ворітця
Борис Грінченко
1924
Ворітця́, тець, мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.