Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ворота
Берлін: Українське слово, 1924

Воро́та, рі́т, мн. Ворота. Голий іде — ворота вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи́ — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці́ — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворі́тниці; отъ верхушки одного стовпця́ до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепо́нка. Харьк. у. (Лобод.). Ум. Ворі́тка, ворітця́, ворі́тенька, ворі́течка, ворі́тонька, ворі́точка. Бігла чечітка поперед ворітка. Ном. стр. 302, № 429.