Словарь української мови (1924)/воріття

by Борис Грінченко

◀ ворітонька

Словарь української мови Борис Грінченко В воріття

ворітця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ворі́ття, тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.

Воріття́, тя́, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття.