Словарь української мови (1924)/витонути
| ◀ витолочувати | Словарь української мови В витонути |
витопити ▶ |
|
Ви́тонути, ну, неш, гл. Выступить изъ воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). См. Витава́ти.