Словарь української мови (1924)/витопити

by Борис Грінченко

◀ витонути

Словарь української мови Борис Грінченко В витопити

витоплятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́топити, плю, пиш, гл. 1) Вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жиръ, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металлъ). 4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє. АД. I. 269.