Словарь української мови (1924)/вистарітися
◀ вистаратися | Словарь української мови В вистарітися |
вистачати ▶ |
|
Ви́старітися, ріюся, єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
◀ вистаратися | Словарь української мови Борис Грінченко В вистарітися |
вистачати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вистарітися
Борис Грінченко
1924
Ви́старітися, ріюся, єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.