Словарь української мови (1924)/верховик
◀ верховий | Словарь української мови В верховик |
верховина ▶ |
|
Верхови́к, ка́, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
◀ верховий | Словарь української мови Борис Грінченко В верховик |
верховина ▶ |
|
Словарь української мови — В
верховик
Борис Грінченко
1924
Верхови́к, ка́, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.