Словарь української мови (1924)/вандри
| ◀ ванда | Словарь української мови В вандри |
вандрівець ▶ |
|
Ва́ндри, рів, м. мн. = Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
| ◀ ванда | Словарь української мови Борис Грінченко В вандри |
вандрівець ▶ |
|
Словарь української мови — В
вандри
Борис Грінченко
1924
Ва́ндри, рів, м. мн. = Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.