Словарь української мови (1924)/вандрівець
◀ вандри | Словарь української мови В вандрівець |
вандрівка ▶ |
|
Вандрі́ве́ць, вця́, м. = Мандрівець. Желех.
◀ вандри | Словарь української мови Борис Грінченко В вандрівець |
вандрівка ▶ |
|
Словарь української мови — В
вандрівець
Борис Грінченко
1924
Вандрі́ве́ць, вця́, м. = Мандрівець. Желех.