Словарь української мови (1924)/бренькіт
◀ бренькач | Словарь української мови Б бренькіт |
бренькнути ▶ |
|
Бре́нькіт, коту, м. = Бринькання. Желех.
◀ бренькач | Словарь української мови Борис Грінченко Б бренькіт |
бренькнути ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бренькіт
Борис Грінченко
1924
Бре́нькіт, коту, м. = Бринькання. Желех.