Словарь української мови (1924)/бренькнути
◀ бренькіт | Словарь української мови Б бренькнути |
бренькотіти ▶ |
|
Бре́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
◀ бренькіт | Словарь української мови Борис Грінченко Б бренькнути |
бренькотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бренькнути
Борис Грінченко
1924
Бре́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.