Словарь української мови (1924)/бренькач
| ◀ бренькати | Словарь української мови Б бренькач |
бренькіт ▶ |
|
Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = Бринькач. Ум. Бренька́чик.
| ◀ бренькати | Словарь української мови Борис Грінченко Б бренькач |
бренькіт ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бренькач
Борис Грінченко
1924
Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = Бринькач. Ум. Бренька́чик.