Словарь української мови (1924)/блекотати
◀ блекота | Словарь української мови Б блекотати |
блекотиця ▶ |
|
Блекота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. I. 176.
◀ блекота | Словарь української мови Борис Грінченко Б блекотати |
блекотиця ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блекотати
Борис Грінченко
1924
Блекота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. I. 176.