Словарь української мови (1924)/блекота

by Борис Грінченко

◀ блекот

Словарь української мови Борис Грінченко Б блекота

блекотати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блекота́, ти́, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = Блекот. ЗЮЗО. I. 125.