Словарь української мови (1924)/безуміти

< Словарь української мови (1924)

◀ безумірно

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безуміти

безумний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безу́міти, мію, єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/безуміти&oldid=548310