Словарь української мови (1924)/безумірно
◀ безумірний | Словарь української мови Б безумірно |
безуміти ▶ |
|
Безумі́рно, нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.
◀ безумірний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безумірно |
безуміти ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безумірно
Борис Грінченко
1924
Безумі́рно, нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.