Словарь української мови (1924)/безумірний

by Борис Грінченко

◀ безуман

Словарь української мови Борис Грінченко Б безумірний

безумірно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безумі́рний, а, е. Чрезмѣрный. Мнж. 176.