Словарь української мови (1924)/безумно
| ◀ безумниця | Словарь української мови Б безумно |
безумовний ▶ |
|
Безу́мно, нар. Неразумно, глупо, безумно.
| ◀ безумниця | Словарь української мови Борис Грінченко Б безумно |
безумовний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безумно
Борис Грінченко
1924
Безу́мно, нар. Неразумно, глупо, безумно.