Словарь української мови (1924)/безумовний
◀ безумно | Словарь української мови Б безумовний |
безумовно ▶ |
|
Безумо́вний, а, е. Безусловный.
◀ безумно | Словарь української мови Борис Грінченко Б безумовний |
безумовно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безумовний
Борис Грінченко
1924
Безумо́вний, а, е. Безусловный.