Словарь української мови (1924)/безумниця
| ◀ безумний | Словарь української мови Б безумниця |
безумно ▶ |
|
Безу́мниця, ці, ж. Женщина неразумная, глупая, безумная. Въ пѣсняхъ какъ эпитетъ слову улиця. (Мѣсто увеселеній молодежи). Ой ти, улице, ти, безумнице, що по тобі ходити? Грин. III. 175.