Рання осінь/Ой, гудуть-дзвенять міцні вітрила

Рання осінь
Євген Плужник
Ой, гудуть-дзвенять міцні вітрила
Київ: „Маса“, 1927

Ой, гудуть, дзвенять міцні вітрила,
Все буйніший вітер верховин…
…Не одна, мабуть, сьогодні мила
Цілу ніч не склонить голови…

Не одна над море вийде мати,
Материнську долю клянучи,
Молодого сина виглядати,
З темної безодні уночі!

А в безодні — тільки піна біла,
Вище й вище кожен вал новий…
…Ой гудуть, дзвенять старі вітрила,
Не вщухає вітер верховий!