Пролїсок/Виклик
| ◀ В далечінь | Пролїсок Виклик |
У снї ▶ |
|
Виклик.
Кругом неволя… гаснуть очі, —
Чого не бачили вони?
Мов той густий серпанок ночі
Повис над миром в-осени.
Не рушить нас кайдан, нї страта,
На все ми соромно-нїмі;
Осьвітнїй брат слїпого брата
Гнїтить і досї ще в ярмі.
Сьвятий завіт, од віку Божий,
Занапастили, все в крові…
Коли-ж постане местник можий
На ті злочинства сьвітові?