Пролїсок
Павло Граб
У снї
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: накладом Костя Панковського, 1894
У снї.

Сон мінї снив ся…
Вечір зрина;
Я опинив ся
Коло млина.


Любо, привільно
В тишу гулять…
Верби прихильно
Гнуться, шумлять;

Шепчуться лози,
Ріють човни…
Бризнули-б сльози, —
Майся вони.

Сивий рибалка
Сїть закида, —
Здійметься скалка,
Плисне вода.

Журно дзюріє
По під веслом…
Огнище мріє
Геть за селом:

Хлопцї на паші,
Чи косарі
Сїли до каші
Серед ріллї.

Божа дорога
Опочива…
Пісня розлога
Сум навіва;

Хвилею лється,
Стогне, зітха,

Плаче, сьміється
І затиха.

Сяють зірницї;
Спустилась ніч;
Поверх дзвіницї
Віщує сич…

І я прокинувсь
Тяжко зі сну,
Неначе ринувсь
Знов у труну:

Тьма надімною,
Стужа дійма,
А за стїною
Виє зіма.