Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв/Справа оперова
| ◀ Стан театру | Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв Справа оперова |
Робота в інших галузях ▶ |
|
Переходжу до тієї галузи роботи нашого мистецтва, що звертає до себе увагу і цілого робітничого загалу і, зокрема, робітників містецтва — до нашої оперової справи.
Минулого року ми мали одну українську оперу в Харкові, теперішнього року відкрито ще дві — у Київі та в Одесі. Ми мали 21 оперову постановку нову, і, таким робом, маємо вже 27 українських опер, і фундамент для роботи нашої української опери вже покладено. Художні сили опери вже забезпечені достатніми кваліфікованими мистецькими силами. Прізвищ оперових і опереткових акторів, що брали участь у театрах, є чимало — Литвиненко-Вольгемут, Воронець, Голинський, Захарова, Донець, Мойн, Кіпаренко-Доманський і т. д., не кажучи про тих, що брали спорадичну участь, як Собінов, Нежданова й інш., але складання кадру оперового у цих операх ще потрібує від нас дальшої роботи.
Ми маємо підбір режисерів, як, наприклад, Мандзій, Лапицький, маємо художників як Петрицький. Маємо досить гарний підбір хореографів, маємо постановки „Березіля" і т. інш. Отож можна визнати, що наш театральний сезон має своїм наслідком достатні художні досягнення, крім того це свідчить про велику роботу в галузі творення української культури і дальшого її просунення й розвитку.
Одначе, в кожній справі є хиби.
Є хиби і в нашій оперовій роботі. Крім 300.000 крб. дотації на ці 3 опери, оперовий сезон закінчився з дефіцитом 486.000 крб., цеб-то майже півмілійона дефіциту, понад тією сумою, яку було дано як дотацію.
Мені над цією справою довелося добре попрацювати. Це перше питання, з яким мені довелося детально ознайомитися в НКО. Я провадив аналізу оперового дефіциту.
Передусім треба з цієї суми викреслити деяку суму, що не є операційними витратами поточного року. Лише ідіот міг би думати, що можна збудувати оперу, не витративши ніяких сум на організацію. Нова постановка 20 опер коштувала в цьому році 100.000 крб. Вони падають витратами не лише на цей рік, а на цілу низку років — на 10, а може й на 15. Крім того, 80.000 крб. витрачено теж на організацію опер. У Москві підготовча доба триває 2 тижні, у нас треба було скласти хор, перевчити актора, скласти трупу. І минулого року і цього року підготовчий період триває 4 місяці. Причому, коли минулого року за 4 місяці підготовчої доби виплачено 50% тої плати, що одержували актори підчас роботи і це коштувало 40.000 крб., то цього року ви, товариство, робітники мистецтв, висунули вимогу — 100%. Отож, крім 40.000 крб. попереднього року, підготовча доба коштувала ще 40.000 крб.
Таким робом, 80.000 крб. — це витрати на організацію українських опер і падають витратами не лише на один рік, а на цілу низку років. Далі 30.000 крб. пішло як плата 5% відрахувань від касового прибутку до місцевого виконкому, а 30.000 крб. на Червоний Хрест. 30.000 крб. пішло на оплату підвищеної плати за комунальні послуги. Наприклад, в Одесі вода коштує для культурних установ 16 коп., а для опери, синагог і церков — 48 коп. (сміх). Так, Одеський комгосп поставив на однаковий ступінь оперу й синагогу, не визнав оперу за культустанову іншого сорту, як синагога.Отже, товариство, комунальна місцева політика коштувала в цьому році додаткових 30000 крб. Це тепер скасовано РНК за моєю пропозицією. Далі, 22.500 крб. дефіциту склали ті полтинки, що пройшли по арбітражу. Потім набирається рівних витрат ще, які разом із попередніми сумами дають щось до 160.000.
Ця попередня аналіза виявляє лише деякі з причин цього дефіциту. Всі причини дефіциту виявити зараз неможна, і я від ношу їх почасти за поширення роботи, а почасти за рахунок безгосподарности. Приблизно, тисяч на сто, напевно, буде зайвих витрат, безгосподарних. Звичайно, справа була нова, а в кожній новій справі не відразу буде все влаштоване і правильно проведене, і тому 50% невдач можна віднести за рахунок відсутности досвіду і т. д., а відсотків з 50 зайвих витрат, — явно безгосподарні витрати. (З місць: „Правильно!“)
Наші театри теж дали деякий дефіцит, хоча менший, а, проте, він таки є.
Тепер скажу вже про перспективи на майбутній рік. Мені здається, що той рік обійшовся в 48.000 крб. по державному театру. На майбутній рік, що до опер, тому що ця справа була найбільш трактована, я зробив підрахунок і знаю, що коли ми на майбутній рік поставимо, приблизно, 10 нових постановок по цілій Україні, то треба витратити на це 50.000 крб. Але це не витрати на майбутній рік, — їх треба віднести і до дальших років. Так само на дальші роки треба віднести витрати на переведення українізації опер. Для поменшення дефіциту нашої театральної справи вже скасовано 5% податок від вистав, що його накладали окрвиконкоми і що становив 30.000 крб. Так само не буде взято з опер 30.000 крб. на підвищену плату за комунальні послуги. Перед урядом СРСР порушено справу про скасовання 5% відраховань від збору на користь Червоного Хреста.
Що до касового збору, то ми вважаємо за можливе підвищення його на 10% на рік, цеб-то на 60.000 крб. Чому так? Вам відомо всім, що питання про Одеську оперу та, почасти, й про Київську, стояло, як питання політичне. Дрібна одеська й київська буржуазія боролася проти політики пролетарського уряду й за всяку ціну перешкоджала й бойкотувала українську оперу, аж доки не побачила, що вона є і що вона швидко зростає й міцнішає, і тоді лише почали ходити до опери.
У Київі до того не тільки російська і єврейська буржуазія виступала проти української опери, але на такий шлях стала й українська дрібна буржуазія і заявляла, наприклад, що коли будуть постановки не побутових опер, то вони не підуть туди. У всякому разі це питання складне, політичне. Зважаючи на те, що цей політичний саботаж уже почасти переборено, ми й можемо чекати, що на майбутній рік касовий збір підвищиться на 10%.
Коли тут ще буде інша політика комунальна не тільки що до послуг, але й що до руху трамваїв і автобусів, то теж наступить зміна на краще. Я можу ствердити факт, що в Харкові, в столиці України, обслуговування державної опери й держтеатру автобусами і трамваями не було відповідне. Я нічого не кажу проти оперети. Вона потрібна, вона має свій сенс, вона має свою публіку і є окремим засобом впливу на населення, але факт є фактом, що коли кінчилась оперета, то біля неї стояв і трамвай і автобус. Так само було й біля Червонозаводського театру. Отож службовці й міщани з центру міста мали можливість поїхати до Червонозаводського театру або до оперети, і коли кінчилась вистава, службовець і міщанин їхав назад, а коли робітник з околиць міста приїздив до держтеатру або опери, то по закінченні вистави він не мав ні автобуса, ні трамваю.
Коли ця транспортова політика Харківського комгоспу буде змінена і ця хиба (ненавмисна, але дуже шкідлива для державної справи) буде усунена, то ми можемо чекати підвищення касового збору, у всякому разі, на 10% ба, навіть, на 15% (Вигук з місця: „Це паліятив“). Паліятив? Не паліятив! Таких паліятивів є чимало, і вони разом поменшують дефіцит до суми, приблизно, 140.000, яку треба покрити, поліпшивши господарювання і зменшивши штати. Таким робом, можна чекати, що на майбутній рік цими засобами і ухваленими постановами РНК про звільнення од 5% збору можна буде провести оперовий сезон без теперішнього дефіциту. Тепер довелося вживати досить екстраординарних заходів для того, щоб цей півмільйоновий дефіцит ліквідувати. Можна сказати, що справа мистецтва має велике значіння і на неї треба більші кошти асигнувати, але треба також ліпше використувати асигновані вже державою гроші, треба в бюджеті передбачати всі потреби, але ж півмільйонового дефіциту Наркомос більше не припустить.