Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв/Робота в інших галузях
| ◀ Справа оперова | Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв Робота в інших галузях |
Художня освіта ▶ |
|
Що до самодіяльного театру, то він працює, правда, з деякою участю членів вашої профспілки, що постачає туди режисерів-керовників. Але самодіяльний театр працює більше лише за загальним керовництвом культвідділу ВУРПС та окремих профспілок. Методологія цієї масової художньої роботи перед Наркомосом стоїть ще в порядкові обговорення. Ми ще фактично перебуваємо на першій стадії цієї масової мистецької роботи. Тут справа не в тому, щоб кваліфікованими силами обслуговувати масу, а в тому, щоб саму масу притягнути до роботи, або, ліпше сказати, не притягати, а охопити її методологічним керовництвом, щоб маса сама взялася за цю роботу. Треба намітити шляхи, що ними повинні йти 70.000 чол. аматорів, які працюють в робітничих, пролетарських і селянських гуртках у галузі мистецтва.
Треба нам звернути увагу й на образотворче мистецтво, щоб надати йому характеру роботи більш суспільної. Мистецькі напрями й угруповання, що існують нині (АХЧУ, АРМУ), і які є представники різних художніх течій і борються між собою, для нас однаково цінні. Робота Наркомосу полягає в тому, щоб допомогти їм видачею визначених дотацій та допомогти влаштовувати виставки. Перед нами стоїть завдання звернути більше уваги на образотворче мистецтво, завдання, щоб робітника образотворчого мистецтва, який працює поодиноко і тим різниться з оперовим й театральним робітником, більш охопити своїм впливом. Перед нами стоїть завдання краще налагодити роботу наших художніх інститутів, поширити їхню діяльність, з одного боку, а з другого — ширше ознайомити робітничі маси із продукцією наших мистців у галузі образотворчого мистецтва.
Треба зазначити, що робітництво не знає наших мистців, не знає ні малярів, ні архітекторів, ні скульпторів, ні декораторів, і треба визнати, що досі їхня робота не була звязана з роботою нашої промисловости. От візьмімо, наприклад, коробку для цигарок. І яка ж це халтура!
Отож треба поставити завдання для всієї нашої індустріяльної продукції найти звязок між продуктом індустрії і нашим мистецтвом, щоб викликати попит на твори мистця, художника, графіста, поліграфа, для використання їх у індустрії, щоб тим піднести художній рівень нашої індустріяльної промисловости.
Перед Наркомосом стоятиме питання вжити низку заходів аж до здійснення думки, що виникає у нас в Наркомосі, про засновання Всеукраїнської національної картинної галереї, про художні виставки, про заведення системи замовлень художникам як держустановами, як і громадськими та професійними організаціями.
Товариші, в майбутньому наша робота в галузі художньої музики буде теж переглянена.
Тут робота наша полягає у підтримці існуючих організацій або запроектованих, як, наприклад, української фільгармонії, у підтримці капели „Думка“ й інших. От українське грамофонне т-во почало вже свою роботу й поширює її.
Видавнича робота в музичній галузі була в нас за минулий рік незначна. Старі наші автори, як Лисенко, Стеценко, Степовий, майже стали невідомі, майже зникли з ринку. Виникає потреба перевидати твори цих старих композиторів, а також і видати нові музичні твори.
Концертову роботу провадили в нас і бюро українських опер, і музичне т-во Леонтовича, і ОФО (Одесское фильгармоническое общество); ії ж провадили і через Червоний Хрест, помдит і інших антрепренерів. Зараз тут у нас хаос і фактичного виховання населення через концерти на підставі якогось плану і за нашою провідною думкою не переводиться. Це завдання повинно стати перед Наркомосом на всю височінь.
Це питання, у всякому разі, треба буде зокрема нам обговорити. Я гадаю, що ваша профспілка в цьому візьме жваву участь.
Тепер я хочу сказати декілька слів про дотації НКО різним театрам і про політику, що в цих дотаціях виявилась.
Оперові театри мали в нас дотації за державним кошторисом 212.000, за місцевим бюджетом 81.000, разом 293.000 крб. Одначе, довелося відпустити більше — 341.000 крб. пройшло через державний бюджет: театр ім. Франка — 43.000, єврейський театр — 69.000, драматичний театр Одеський — 59.000, Дніпропетровський — 19.000, Вінницький — 19.000, Луганський — 21.000, Черкаський — 21.500, „Березіль“ — 88.000 крб.
Майбутній кошторис ми складаємо, і вашу критику дотаційної політики, переведеної НКО що до театрів, буде взято до уваги, коли будуть складатися нові кошториси.
Тут можуть бути два питання — ударна політика, чи розпорошена, або, іншими словами, чи взяти якісь окремі пункти і там зосередити увагу дотаційну чи, крім того, підтримувати дрібні театри і державні і не державні, бо є в нас і не державні театри, що мають підтримку, а саме ті, які виявили якісь художні досягнення. На жаль, у мене нема даних про суми тих допомічних дотацій, що їх видано не державним театрам з місцевого й державного бюджету. Надалі, в усякому разі, треба дотримуватися лінії, щоб театрам, які не перебувають на державному бюджеті, але виявили художні досягнення, держава допомагала тією чи іншою, коли не постійною, то спорадичною дотацією для поліпшення їхнього стану.
Тепер перейду до профосвіти.