Поезії/405 полк
| ◀ Баляда про одного із ста | Поезії Ясен 405 полк |
Комуністичний батальйон ▶ |
|
405 ПОЛК
Один батальйон 405 полку одбив повторні атаки тисячі шабель кінноти. В батальйоні було всіх 250 багнетів
Генерал підступав як вовк.
Тисячу шабель вів.
Розбив чотирьохсотий полк,
Чотириста другий розбив.
Спід снігу гола стерня
В голім стирчить степу.
Шість годин — і немає дня,
Сходить місяць в морозний круг,
Вибивали застави з сіл
І в розстрільню лягали в стерні.
На бої вистачало сил,
Але бились і йшли мов у сні.
Шість годин — і умерла ніч.
З-за горбів підкрався день.
Сну не зняв із закляклих пліч
Батальйон, що в похід іде.
І коли прийшли на поля,
Де братні полки полягли, —
Не впізнали — та сама стерня,
Таке ж сонце, той самий сніг.
Тільки щось зачорніло в снігах,
Немов виріс у полі лох,
Немов галич укрила шлях
Все чорніше й чорніше росло.
Кавалерія! Клич: „Лягай!“
Залягло двісті сорок голів.
Тисяча шабель — гай.
Чорний гай у снігах летів.
Долітають. Одна тільки мить:
Зарубають, затопчуть, заб'ють…
Попід тупотом сніг курить.
В очах, в вухах встає каламуть.
Долетіли. Ні — єсть рука,
Є приціл — аж в очах сльоза.
Сальва! Тупіт. Сальва! Крах.
Тупіт. Сальва! Спинились. Назад.
В атаку погнали. Гей!
Розступається чорний гай.
Повні груди вітру. З грудей
Миціляй. Доганяй. Добивай.
Наша розвідка — тридцять лез, —
Жене півтисячі їх,
Ще хвилина — і гай щез
За горбів снігові краї.
Тільки з снігу гола стерня
Підпирає за трупом труп,
Шість годин — і немає дня,
Сходить місяць морозний круг.
1931