Пальмове гилля (1901)/Ну, годї!
| ◀ Озриєць | Пальмове гилля (1901) Нечестиве кохання «Ну, годї!» (З Гайне) |
Воскресеннє з мертвих ▶ |
|
(З Гайне).
Ну, годї! пора вже дурницї усякі
Прогнати умом-головою!
Я довго, немов би який кумед'янтщик,
Комедию грав із собою.
Були помальовані пишні кулїси
Під стиль романтичний високий;
Виблискував золотом плащ мій лицарський,
Чуття-ж були тонко-глибокі.
Тепер божевільні дурницї отії
Я скидую з себе поволї.
А чуюсь погано, неначе я граю
Ізнов кумед'янтськії ролї.
Ох, Боже! Як добре сей жарт несьвідомий
Правдиві чуття вимовляє!
Я, носячи в грудях щирісїньку смерть,
Грав ролю борця, що вмирає.
Ставропіль на Кавказї. 20 апріля 1900.
