Пальмове гилля (1901)/Озриєць

Пальмове гилля (1901)
А. Кримський
Нечестиве кохання
Озриєць. (З Гайне)

Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1901

ОЗРИЄЦЬ.^[1]

(З Гайне).

Кожним вечером царівна
Дивно-гарної уроди,
Похожала близь фонтана
Там, де плещуть ясні води.

І що вечір близь фонтана
Молодий стояв невольник
Там, де плещуть ясні води…
Він марнїв-марнїв, бездольник.

От, як стій, колись царівнї
Забажало ся спитати:
„Як зовуть тебе, молодче?
Хто ти родом? звідкіля ти?

Відказав на те невольник:
„Мохаммедом прозивають.
Я з Ємену, з племя Озрів,
Що з любови помирають“.

——————

↑ Вимовляти з А (»Азра«, »Азриєць«) — є непорозуміннє і помилка, бо се південно-арабське племя, уславлене із свого щирого кохання, звало ся Бану́-Озра, або Бану́-Узра.

[1] Вимовляти з А (»Азра«, »Азриєць«) — є непорозуміннє і помилка, бо се південно-арабське племя, уславлене із свого щирого кохання, звало ся Бану́-Озра, або Бану́-Узра.

[1]