Обговорення користувача:Maxbgn/Templates

Шаблони ліцензійного статусу

Стаття: Користувач:Maxbgn/Templates

Вітаю, я @Maxbgn, волонтер проекту Архіви, запрошую до обговорення. Багато користувачів завантажують копії архівних документів з архівів та музеїв України на Вікіджерела у простір Архіви (самі файли розміщуються на Wikimedia Commons). І хоча ці документи за законами України перебувають у суспільному надбанні, та є частиною Національного архівного фонду, за правилами Wikimedia необхідно вказати ліцензійний статус документу. У статті, до якої створено це обговорення, я намагаюсь створити інструкцію для користувачів, та допомоги правильно обрати ліцензійні шаблони, проте є випадки, які, здається, не покриті шаблонами, або ми не знаємо, що треба використовувати, зокрема:

• Якщо вік документу менший ніж 120 років, але створений до 7 листопада 1917 року на територіях сучасної України, які тоді належали Австрійській імперії (Австро-Угорщині), наприклад метрична книга з Чернівців за 1914 рік.
• Якщо документ створений після 7 листопада 1917 до 1 січня 1954 року на території сучасної України, які тоді належали Польщі, наприклад якщо це метрика костелу Тернополя за 1935 рік.
• Якщо документ створений після 1 січня 1954 року на території сучасної України.

У всіх цих випадках не зрозуміло, який ліцензійний статус документу має бути з юридичної точки зору, а також який шаблон має бути обрано на Wikimedia, і чи існує він взагалі.

@Madvin @Artem.komisarenko @Arxivist @Pavlo Shevelo @Leh Palych @MaryankoD @DixonD @Dgho @NickK @Alexkrakovsky

Відмічайте у обговоренні тих, хто може хоч якось пролити світло. Давайте разом поставимо крапку у цьому питанні заради українських Вікіджерел. Maxbgn (обговорення) 22:09, 24 березня 2024 (UTC)

@Maxbgn: Залежить від того ще, кому належать авторські права на кожен окремий документ. Я не дуже досліджував статус авторського права на архівні документи, але в загальному випадку рукописи можуть мати автором конкретну людину (і тоді має значення не дата створення, а дата смерті), або ж автором може бути орган державної влади (в такому разі суспільне надбання для України, УРСР або УНР), або ж автором може бути інша установа (релігійна громада, підприємство тощо, і тоді з авторськими правами порівняно складно). Плюс ще має значення дата публікації, якщо документ до потрапляння в архів ніколи не оприлюднювався, можуть застосовуватися додаткові обмеження. Загальне правило Вікісховища в тому, що документ має бути в суспільному надбанні як в країні походження, так і в США, плюс якщо ви завантажуєте з території України, то і в Україні. Тобто у випадку австро-угорського документа він точно в суспільному надбанні в США (там 95 років від дати публікації), але треба ще дивитися, чи автор часом не був довгожителем. У випадку українського після 1954 підходять лише ті документи, які не можуть захищатися АП за українським законодавством (органів державної влади або тривіальні) — в іншому випадку вони точно захищені АП у США (95 років після 1954 ніяк минути не могло) — NickK (обговорення) 22:28, 24 березня 2024 (UTC)

Дякую за відповідь, ідеться здебільшого про документи – метричні книги, ревізькі казки, церковні літописи, тощо, які були створені невідомим писарем у церкві, який вже точно помер. І для територій України, які до 1917 року належали Австро-Угорщини чи Польщі, можна використати шаблон PD-Scan, але @Madvin каже, що комбінувати його з HU чи AT невірно.

Якщо говоримо про документи після 1954 року з України, то так, напевно більшість робіт підпадають під закон про персональні дані, дія якого 70 років. Проте наприклад є документи типу архівних описів - це просто перелік документів, що зберігаються в архіві. В такому разі там нема автора, і часто навіть дати створення конкретної нема. Який шаблон вказувати в такому випадку, теж не зрозуміло. Maxbgn (обговорення) 22:39, 24 березня 2024 (UTC)

@Maxbgn: Зрозуміло, це більш точне питання. Не знайшов конкретно щодо Австрії, але, наприклад, у Німеччині визнається, що метричні книги не захищені АП, окрім випадків, коли священик написав там щось творче, наприклад, вірш. Мабуть, це загалом хороший стандарт: якщо в метричній книзі написано простими словами, скоріш за все, вона не захищена АП загалом, якщо ж там щось нетривіальне або творче, ймовірно, вона захищена АП. З АП на такі твори проблемно, бо може запускатися додатковий захист від дати оприлюднення, тобто захист на раніше недоступний документ в архіві може перезапуститися від першого публічного розповсюдження. Але це скоріше про нетривіальні твори на кшталт церковних літописів, метричні книги навряд чи такими є — NickK (обговорення) 22:47, 11 квітня 2024 (UTC)

Вітаю! В Законі України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" все чітко розписано. 75 років - чітка межа, після якої всі документи відкриті для всіх. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3814-12#Text Alexkrakovsky (обговорення) 20:59, 25 березня 2024 (UTC)

Авторським правом захищається результат для отримання якого задіяна була творча праця. Реєстрація актів цивільного стану громадян до творчості не відноситься, бо реєструє подію смерті, народження, шлюбу і т. д. Всі оці метричні книги і подібне — public domain. Щодо описів, то в теорії вони могли б бути захищені авторським правом, бо їх писала якась людина, щось там собі думала в процесі, але оскільки вони є прямим результатом діяльності державних органів, вони також не захищаються. Artem.komisarenko (обговорення) 11:21, 26 березня 2024 (UTC)

Є рішення Верховного Суду за моїм позовом, що довідковий апарт вцілому (не тільки описи) є публічною інформацією. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1033690/. Alexkrakovsky (обговорення) 12:53, 26 березня 2024 (UTC)

@Alexkrakovsky: Усе ж варто розрізняти суспільне надбання та публічний доступ, вони не тотожні. Опис архіву за певних умов може бути творчою роботою, тож навіть якщо він доступний для копіювання, не факт, що він у суспільному надбанні — NickK (обговорення) 22:47, 11 квітня 2024 (UTC)

Описи НАФ це облікові документи Alexkrakovsky (обговорення) 06:09, 12 квітня 2024 (UTC)