Нотатки мандрівника/* * * (2)
| ◀ „Клярте“ | Нотатки мандрівника * * * |
Чи варто вчитися? ▶ |
|
Франція, а головне Париж, дав цілу фалангу прекрасних художників письменників. Не згадуємо про минулу епоху Вольтерів, Бальзаків, що улюблені ними місця ще й досі святочно відвідують молоді поети та туристи-культурники.
Ромен Ролан, Анатоль Франс, Анрі Барбюс, Бенуа, П'єр Амп і ще ціла низка майстрів слова.
Монпарнасівська „Ротонда“, хоч і скупа на талановитості, хоч в ній вечірніми часами має притулок сила невдах. — А втім вона дасть ще не одного Франса, не одного П'єра Ампа.
Анрі Барбюси виробляються не в „Ротонді“… Там вони лише загострюють свої пера.
Проте Бенуа, Ампи, Ролани, — коли що творять з Тулузьких вітрів або Колорадських чи Батов'яжських сонячних променів та Педжабських підземних протягів — вони там таки побували і таки дійсно мають змогу малювати їх з натури.
На все те де тільки й змога в них береться?..
Це не рівня Короленкові, що міг із сибірських морозів робити визерунки лише тому, що його туди силоміць возили, або Шевченківського аральського пейзажу, захопленого ним із ласки царської охранки…
Був такий, кажуть, дуже талановитий поет Рембо.
Французька критика сплітала йому лаврові вінки слави, а він узяв та й поїхав собі десь до Мароко, чи Австралії і став там колоніяльним підприємцем…
„Наплювати, мені на письменницьке перо, коли можна орати, сіяти й жати темношкурими“…
Так із письменника він зробився чудовим підприємцем-провідником „великих ідей“ колонізації…Отже буває й таке…
Хіба дивним буде, що якийсь там англійський соціяліст поїхав до Індії за губернатора — переводити „соціялістичні ідеї“ британської імперії…
Цивілізація!.. Вищий ступінь розвитку…
Не нашим письменникам рівня!..