Нотатки мандрівника/Чи варто вчитися?

ЧИ ВАРТО ВЧИТИСЯ?

У нас перед молодими митцями слова розгорнено оракула: вивчати мистецтво Заходу чи оминувши його, творити нове! Де-хто кидає фрази — „Захід Заходом, ми й самі впораємося“; а де-хто застерігає: „неможна, вивчаючи форми, не перейнятись „нутром“ тими річами, що вивчаються“…

Тут варто навести приклад Японії, що перехоплює абсолютно все европейсько-американське і влучно, непомітно для ока пристосовує до своїх японських звичок і т. и. Це буржуазна цивілізація так перехоплює иншу буржуавну без зміни змісту, а лише зовнішніх форм.

Без вивчення минулого, не можна накреслити майбутнє і шляхи сучасного. Без вивчення ворога, побити його щастить лише випадково, але не завше. Без вивчення віками нагромадженого людського досвіду, що випадково пристосовувався до буржуазних умов, не можна накреслити певних шляхів на сьогодні, як і на майбутнє.

Але вивчати те все треба з класовим розумінням, а те розуміння має бути не дилетантське.

Цього варто повчитися. Кожен митець, раніш ніж ним стати, досконало вивчає шляхи своєї галузи — й коли до того у нього в ще й свов „нутро“, він осягне свого; коли-ж ні, — він до кінця віку буде випробовувати себе у декламації, роздачі, продажу кустарно-зроблених на шапірографі творів в знаменитій паризькій „Ротонді“, навіть тоді, коли-б він писав ультра- буржуазні речі спеціяльно для буржуазних видавництв…

Буржуазія потребує мистецтва, щоб заморочити масу чи використати її в своїх інтересах. Коли-ж це буде таке, що не відповідатиме художньому смаку тих шарів, що для них те мистецтво призначене — буржуазія не допоможе такому невдасі… Тому не диво, що Париж є притулком для тисяч таких невдах, що не осягли свого „щирого“ бажання прислужити буржуазії — стати їх письменниками…

Мистецтво є величезний чинник виховання мас у широкому розумінні цього слова. Для того, щоби виховувати, не можна бути неуком у своїй галузі виховання, бо неук не може навчити, а лише запаморочити.