Нотатки мандрівника/Населення. Цікаві племена

Нотатки мандрівника
Ол. Досвітній
Населення. Цікаві племена
Книгоспілка, 1929
НАСЕЛЕННЯ. ЦІКАВІ ПЛЕМЕНА.

Крім корінних мешканців Чехії, що складають до 60% чехів і решти німців, прикарпатських українців і т. ин. є ще багато инших племен і рас, особливо російського та українського походження. Ці племена вийшли з верств князівських, генеральських, поміщицьких, куркулівських і „наукової інтелігенції“, як пишуть вони в анкетах, коли хочуть виїхати до Радянського Союзу. Чехія — країна республіканська. А „всяка“ республіка, як відомо ще здавна, давала притулок усім політичним емігрантам. Оскільки ці племена сами себе вважають за політичних, то хіба-ж Чехія може одмовити їм у цьому. Навпаки: вона навіть допомагає їм існувати. Ходять чутки, ніби під час сварок у винарнях білопогонників з чехами, коли патрони нагадують безпритульним про свій притулок — білі відбивають ці закиди такими епітетами: „а чеське золото хіба не перелите з миколаївських головок?“, або „а хіба не ми вам допомагали вивезти сюди від нас золоті запаси й инше добро?“ Проте гостріші на язик кажуть: „а хіба Антанта та Америка даремно має параграфи на видатки колоній та запровадження порядку в них?“. Але годі про це, бо як почнемо всякі підрахунки, що ніби лише на одну українську еміграцію видається до 75.000 карбованців місячно і т. и., і т. и., то ще почнемо докопуватися, звідки-ж Чехія набереться таких грошей?.. А це не є завданням цих нарисів… Далеко краще розповісти про „соціяльну“ трагедію — цих нещасних емігрантів. Діло просте, каже один „мемуариста“, коли межи Чехією та Угорщиною майже не прийшло до війни, емігрантів почали вдягати в військову уніформу і вивели на муштру. Бо-ж за послуги треба платити… Адже на фронті такі вояки, як жовто-білі теж будуть у пригоді… Місцеві робітники не дуже раділи, що чужоземців мали кинути в бій першими… Проте їх заспокоїли: на фронт, мовляв, буде послано своїх, а чужі залишаться для охорони добробуту країни від різних небезпек… А ці капосні небезпеки чомусь так і лізуть в робітничі квартали, так і тягнуть синьоблузників на вулиці та майдани, щоб гуртом подолати різні напасті, що морять їх з дітьми голодом, нівечать сухотами…

Подумайте тільки — хіба-ж після таких прохань уряд може не потурбуватися про спокій своїх підлеглих?..