Нотатки мандрівника/„Самостійна Чехія“

Нотатки мандрівника
Ол. Досвітній
„Самостійна Чехія“
Київ: Книгоспілка, 1929
„САМОСТІЙНА“ ЧЕХІЯ.

От ви вже й у Чехах, — тільки тепер ви помітили, що, дійсно, ви їдете в чеських вагонах, пізнаючи те по чеських і французьких написах. Ви спитаєте: „до чого тут французькі написи? бо-ж хіба в Чехії є французьке населення? Адже Чехія, мовляв, складається з чехів, німців, прикарпатських українців, мадяр, то-що, але французами тут і не пахло…“

Хіба дивно буде, коли випадково попавши до Алжиру, Мароко — ви там теж побачите французькі написи, а на Філіпінах американські (англійські), а в Індії — великобританські (англійські), а в Кореї японські?

Адже ви там себе не питаєте про це, бо знаєте, що то колонії відповідних країн. Чому-ж ви дивуєтесь у Чехії?

Тут треба пояснення. Чехія самостійна держава. Має свій парламент і президента. Коли заглянете в енциклопедію (не німецьку, звичайно, бо чехи їм не ймуть віри), ви дізнаєтеся, як Чехія боролася цілий час за свою самостійність, як ні один король, ні чеського ні німецького роду, не зберіг держави, не дав самостійности чеському народу й як, врешті, чехи здобули ту свободу після імперіялістичної війни — „за допомогою“ Франції й Америки… Тож не дивуйтеся, що тут написи по французьки, а один з головніших вокзалів має ім'я Вільсона й що американська „армія рятунку“ тут має більші права, аніж чеська чернь. „Чернь“, що здобула „самостійність“, що працює на фабриках, заводах, оре землю.

Так от врешті ви опинилися серед цієї Чехії — самостійної країни, а як історики кажуть, дуже старої своїми традиціями самостійности, що доходить аж до тисячи літ.

Чехія виробляє вовняну матерію, шкло, кришталь, фарфор, цукор, пиво. В її надрах є й срібло, оливо, сірка, руда й вугіль. Що й казати — всі дані для самостійного економічного існування, особливо маючи приятелів: Францію й Америку.